Стаття 32 вимагає, щоб компанія та її обробники забезпечували належний рівень безпеки. Більшість порушень безпеки трапляється не через складні атаки, а через звичайні помилки. Ось звички, які дають найбільше.
Доступ і паролі
- Використовуйте довгі й унікальні паролі. Довге речення краще, ніж коротке складне слово. Ніколи не використовуйте той самий пароль для роботи й приватних акаунтів.
- Користуйтеся менеджером паролів, якщо його пропонує компанія.
- Вмикайте багатофакторну автентифікацію, де це можливо. Ніколи не передавайте свої коди, навіть колегам чи ІТ.
- Блокуйте екран, коли відходите від свого місця.
- Ви можете відкривати лише ту інформацію, яка потрібна вам для роботи. Шукати відому людину чи колегу з цікавості — це не робота, і це може бути порушенням.
Електронна пошта
- Перевіряйте отримувача, перш ніж натиснути «надіслати». Автозаповнення легко обирає не ту людину з таким самим ім’ям.
- Коли пишете багатьом людям, які не знають одне одного, користуйтеся прихованою копією (Bcc). Інакше ви показуєте всім електронні адреси інших.
- Конфіденційні та чутливі дані за загальним правилом слід шифрувати, коли їх надсилають електронною поштою через інтернет. Така оцінка Datatilsynet щодо належного рівня безпеки. Користуйтеся безпечним поштовим рішенням, яке обрала компанія.
- Не пишіть персональні дані в темі листа.
Папір, пристрої та робота вдома
- Тримайте стіл у порядку. Папери з персональними даними кладіть у закриту шухляду.
- Користуйтеся знищувачем документів компанії або замкненим контейнером для відходів, а не звичайним кошиком для паперу.
- Не зберігайте дані на приватних пристроях, флешках чи в приватних хмарних сервісах, якщо компанія цього не дозволила.
- Не користуйтеся зовнішніми інструментами ШІ і не копіюйте в них дані клієнтів чи працівників, якщо компанія не дозволила цей інструмент для такої мети. Те, що ви вводите, часто залишає компанію.
- Вдома: користуйтеся безпечним з’єднанням, не давайте родині дивитися на екран і не залишайте пристрій розблокованим в авто чи в кав’ярні.
- Не говоріть голосно про клієнтів чи пацієнтів, наприклад у потягу.
Фішинг
Фішинг — це підроблені листи, SMS чи дзвінки, які мають змусити вас розкрити інформацію, натиснути посилання або заплатити. Типові ознаки:
- тиск часу («акаунт буде закрито сьогодні») або погрози
- відправник, схожий на знайомого, але з трохи іншою адресою
- посилання, адреса якого не збігається з відправником
- вкладення, яких ви не чекали
- «начальник», який раптом хоче швидкої оплати чи подарункових карт, або колега, який просить ваші коди
Що ви робите:
- Не натискайте, не відкривайте і не відповідайте.
- Перевірте іншим каналом. Зателефонуйте відправнику за номером, який ви знаєте.
- Повідомте про лист ІТ-відділу або контактній особі з безпеки. Якщо ви вже натиснули чи щось ввели, скажіть про це негайно. Швидке повідомлення може обмежити шкоду.
Styrelsen for Samfundssikkerhed (данське агентство цивільного захисту та безпеки суспільства, раніше Центр кібербезпеки) має поради щодо фішингу на samsik.dk.
Оновлення та невідомі програми
Встановлюйте оновлення безпеки, коли ваш ІТ-відділ просить про це. Багато атак використовують помилки, для яких оновлення існує вже давно. Не встановлюйте програм, застосунків чи розширень самостійно й не підключайте невідомих флешок. Якщо на комп’ютері щось виглядає дивно, повідомте про це, перш ніж намагатися виправити самому.
Кажіть про це без сорому
Обдурити можуть кожного. Найгірше — мовчати. Компанія може втрутитися лише тоді, коли вчасно дізнається про помилку.