Працівник не залишає свої права за дверима компанії. Цей урок пояснює, що роботодавець може й чого не може робити з камерами, системами ідентифікації та електронною поштою. Правила є в Código do Trabalho (статті 20–22) і в законі Lei n.º 58/2019 (статті 19 і 28).
Засоби дистанційного спостереження
Стаття 20 Código do Trabalho каже:
- роботодавець не може використовувати засоби дистанційного спостереження за допомогою технічного обладнання, щоб контролювати професійну діяльність працівника (пункт 1);
- їх використання законне, якщо метою є захист і безпека людей та майна або якщо це виправдовують особливі вимоги діяльності (пункт 2);
- у таких випадках роботодавець інформує працівника про наявність і мету цих засобів та розміщує у відповідних місцях написи на кшталт «Це місце перебуває під наглядом системи замкненого телебачення» із розпізнавальним знаком (пункт 3).
Камера в магазині, щоб запобігати крадіжкам, у принципі допустима. Камера, яка рахує хвилини, проведені кожним біля прилавка, щоб оцінити його продуктивність, недопустима.
Куди камери не можна спрямовувати
Стаття 19 пункт 2 закону Lei n.º 58/2019 забороняє камери, спрямовані на:
- громадські дороги й сусідні будівлі, крім того, що суворо необхідно для охоплення входів до будівлі;
- зону введення PIN-кодів у банкоматах чи платіжних терміналах;
- зони, зарезервовані для клієнтів, де треба поважати приватність, як-от туалети, зали очікування й приміряльні;
- зони, зарезервовані для працівників, як-от місця для їжі, роздягальні, спортзали, туалети й зони відпочинку.
Там, де відеоспостереження дозволене, заборонено записувати звук, крім випадків, коли приміщення зачинені або є попередній дозвіл CNPD (пункт 4). Відколи діє GDPR, роботодавець більше не просить у CNPD дозволу на встановлення камер: CNPD вважає цю вимогу Código do Trabalho несумісною з GDPR. Роботодавець і далі відповідає за правила та мусить мати правову підставу.
Що можна робити із записами
Стаття 28 пункт 4 закону Lei n.º 58/2019 каже, що зображення й інші дані, зібрані цими засобами, можна використовувати лише в кримінальному провадженні. Вони можуть також слугувати для встановлення дисциплінарної відповідальності в тій мірі, в якій їх використовують у кримінальному провадженні (пункт 5). Дивитися записи «щоб побачити, що сталося» без дозволу чи показувати їх колегам — неправомірне використання. Доступ мають лише уповноважені особи.
Біометричні дані
Відбиток пальця, розпізнавання обличчя чи райдужки — біометричні дані. Обробка біометричних даних працівників законна лише для контролю присутності та контролю доступу до приміщень роботодавця. Слід використовувати лише зразки біометричних даних, а збирання не повинно допускати зворотності (стаття 28 пункт 6 закону Lei n.º 58/2019). Código do Trabalho (стаття 18) вимагає також, щоб дані були необхідними, доцільними й пропорційними.
Повідомлення, електронна пошта та перегляд інтернету
Стаття 22 Código do Trabalho гарантує працівникові приватність і конфіденційність змісту особистих повідомлень та доступу до інформації непрофесійного характеру, яку він надсилає, отримує чи переглядає, зокрема електронною поштою. Проте роботодавець може встановлювати правила користування засобами зв’язку компанії, наприклад заборонити чи обмежити особисте використання пошти. Чого роботодавець не може, так це читати особисті повідомлення.
Добрі практики
- Прочитайте правила компанії щодо пошти, інтернету й мобільного телефону. Якщо їх немає, попросіть інформацію.
- Де можливо, розділяйте особисту й робочу пошту.
- Хто має доступ до записів чи журналів доступу, використовує їх лише для передбаченої мети.
Підсумок: спостереження для захисту людей і майна можливе, з інформуванням. Спостереження для оцінки продуктивності — ні. Особисті повідомлення залишаються конфіденційними.