Водій-референт (чеською řidič referent) — це працівник, який під час роботи їздить службовим або власним авто, але водіння не є його професією. Типові приклади: торговий представник, технік, службовець у відрядженні чи працівник, що їздить до клієнтів. Йому достатньо посвідчення водія категорії B. Цей урок пояснює, звідки береться обов'язок навчання і що охоплює курс.
Звідки береться обов'язок
- Трудовий кодекс (zákoník práce, закон № 262/2006 Sb.), § 103 абз. 2: роботодавець забезпечує працівникам навчання з правил безпеки й охорони здоров'я під час роботи (BOZP), які стосуються їхньої роботи та ризиків на робочому місці. Керування авто під час роботи є одним із таких ризиків.
- § 103 абз. 3: роботодавець сам визначає зміст і частоту навчання, спосіб перевірки знань та ведення документації.
- § 106 абз. 4: працівник зобов'язаний брати участь у навчанні, яке організовує роботодавець, і дати перевірити свої знання.
- Закон № 361/2000 Sb. про рух на дорогах: правила, яких мусить дотримуватися кожен водій, їде він приватно чи на роботі.
Як часто навчання повторюється
Закон жорсткого строку не встановлює. Обов'язку навчати водіїв-референтів раз на рік немає. Згідно з § 103 навчання проводять під час прийняття на роботу, зміни посади чи виду роботи, запровадження нового автомобіля або порядку роботи та в ситуаціях, що суттєво впливають на безпеку. Повторення визначає роботодавець залежно від ризику.
На практиці багато компаній навчають водіїв-референтів раз на рік. Це рішення роботодавця або його внутрішній розпорядок, а не законний обов'язок. Тому сертифікат із цього курсу дійсний 12 місяців: це практичний строк, який компанії часто обирають.
Чого цей курс не охоплює
Професійні водії мають окремий режим. Хто водить вантажівку, автобус чи інший транспортний засіб як професію, потребує професійної кваліфікації (profesní způsobilost) за законом № 247/2000 Sb. і регулярного навчання водіїв. Діють також особливі правила щодо тривалості керування й відпочинку. Цей курс їх не розглядає. Він призначений для працівників з посвідченням категорії B, які їздять легковим або легким вантажним авто.
Що роботодавець мусить зробити сам
Курс — лише загальна частина. Роботодавець і далі сам:
- оцінює ризики, пов'язані з поїздками на роботі,
- вирішує, як часто проводити навчання,
- перевіряє право керування працівника й технічний стан авто,
- дає вказівки щодо авто, яким працівник справді користується (оснащення, системи допомоги водієві, завантаження),
- веде облік навчання й вказівок (§ 103 абз. 1 і 3).
Чи використати цей курс у складі свого навчання, вирішує роботодавець.
Що взяти з курсу
Курс має вісім уроків: обов'язки роботодавця й водія, правила дорожнього руху, підготовка до поїздки, втома й ризики, дорожньо-транспортна пригода, перша допомога і, нарешті, приватне авто, відшкодування в поїздках та відповідальність за шкоду.
Підсумок
- Обов'язок навчати випливає з § 103 абз. 2 трудового кодексу.
- Закон не встановлює жорсткого інтервалу. Щорічне повторення — поширена практика й вибір роботодавця.
- Професійних водіїв регулює закон № 247/2000 Sb., і цей курс їх не охоплює.
- Сертифікат із курсу не є свідоцтвом про професійну кваліфікацію. Це доказ того, що ви пройшли курс і тест.