Щодня вантажівки возять пальне, фарби, засоби для прибирання, газові балони, акумулятори й безліч інших вантажів, які можуть зашкодити людям, якщо витечуть, спалахнуть чи вибухнуть. Правила перевезення небезпечних вантажів (Transportation of Dangerous Goods, TDG) існують для того, щоб ці вантажі рухалися безпечно й щоб кожен, хто з ними зустрінеться, від вантажника на рампі до пожежника, міг розпізнати, що це, і знав, що робити.
Закон, на якому ґрунтується TDG
- Transportation of Dangerous Goods Act, 1992 (закон про перевезення небезпечних вантажів) — федеральний закон. Він визначає основні обов’язки.
- Transportation of Dangerous Goods Regulations (правила TDG, «TDG Regulations») містять докладні норми. Вони поділені на пронумеровані частини, наприклад частина 2 (класифікація), частина 3 (документація), частина 4 (маркування небезпечних вантажів), частина 6 (навчання), частина 7 (ERAP) і частина 8 (повідомлення).
- Transport Canada (канадське міністерство транспорту) відповідає за цей закон. Інспектори Transport Canada, провінцій і територій перевіряють, чи дотримуються правил.
Обидва тексти можна безкоштовно прочитати на сайті Justice Laws (laws-lois.justice.gc.ca). Transport Canada також публікує путівники простою мовою на tc.canada.ca.
Що вважається «небезпечними вантажами»
Небезпечні вантажі — це продукти, речовини чи організми, що відповідають критеріям одного з дев’яти класів у правилах. Багато з них названі в Schedule 1 (додатку 1) з номером UN, транспортною назвою, класом і, здебільшого, групою пакування. Продукт, якого там немає, усе одно може бути небезпечним вантажем, якщо відповідає критеріям.
Яких дій стосуються правила
Правила діють, коли особа виконує будь-яку з цих дій:
- обробляє небезпечні вантажі (наприклад, завантажує, розвантажує, пакує чи розпаковує),
- передає їх до перевезення (наприклад, готує відправлення й віддає перевізникові),
- перевозить їх автомобільним, залізничним, повітряним чи водним транспортом.
Вони також поширюються на ввезення небезпечних вантажів до Канади. Цей курс розглядає автомобільне перевезення.
Хто яку роль має
- Відправник (consignor) — особа чи компанія, що відправляє вантаж. Відправник класифікує вантаж, пакує його, наносить знаки безпеки й готує транспортний документ.
- Перевізник (carrier) — компанія, у володінні якої вантаж перебуває в дорозі, наприклад транспортна компанія. Водій діє від імені перевізника.
- Одержувач (consignee) — особа чи компанія, що отримує вантаж.
- Обов’язки має й кожен, хто обробляє вантаж на складі чи на майданчику.
Одна компанія може мати кілька ролей. Магазин, який відправляє власні товари власним фургоном, одночасно і відправник, і перевізник.
TDG і WHMIS: дві системи, два завдання
Працівники часто їх плутають.
- WHMIS (Workplace Hazardous Materials Information System, система інформування про небезпечні матеріали на робочому місці) стосується небезпечних продуктів, які використовують, зберігають чи обробляють на робочому місці. Її інструменти — етикетки постачальника й робочого місця та паспорти безпеки (SDS).
- TDG стосується небезпечних вантажів під час їх обробки для перевезення або перевезення. Його інструменти — етикетки й таблички класів, номери UN і транспортний документ.
На одній бочці можуть бути обидва види етикеток. Вони різні й читаються з різною метою: етикетка WHMIS підказує працівникові, як користуватися продуктом, а етикетка TDG повідомляє всім на дорозі, який клас небезпеки має вантаж. Навчання з WHMIS не замінює навчання з TDG, а навчання з TDG не замінює навчання з WHMIS. Частина 6 правил TDG вимагає окремого навчання.
Що це за курс
Це курс загального навчання для людей, які обробляють, завантажують чи перевозять небезпечні вантажі автотранспортом. Він простою мовою пояснює основні ідеї правил. Він не робить вас експертом з якогось одного продукту й не замінює навчання, яке роботодавець зобов’язаний провести для вашої роботи. Наступний урок докладно пояснює, чого вимагає частина 6 і де в цьому місце цього курсу.
Головне, що треба запам’ятати
- Закон і правила TDG стосуються обробки, передачі до перевезення та перевезення небезпечних вантажів.
- Відправник і перевізник мають різні обов’язки, а ті, хто обробляє вантаж, теж їх мають.
- TDG — про вантажі під час перевезення; WHMIS — про небезпечні продукти на роботі.