Коли серце зупиняється, кожна хвилина без допомоги зменшує шанси вижити. Базова серцево-легенева реанімація (СЛР; у Португалії — SBV) — це набір простих дій, які підтримують кровообіг, доки не прибуде кваліфікована допомога. Цей урок пояснює послідовність лише теоретично. Навчитися цих дій можна, лише практикуючись з інструктором і манекеном.
Ланцюг виживання
Зупинка серця має ланцюг дій, що підсилюють одна одну:
- розпізнати ситуацію й покликати допомогу (112);
- рано почати натискання на груди;
- якомога швидше застосувати дефібрилятор (АЗД);
- продовжити кваліфіковану допомогу від INEM і лікарні.
Перші три дії виконують ті, хто на місці. Тому дії свідків є вирішальними.
Послідовність
1. Безпека. Перевірити, чи місце безпечне для рятівника й потерпілого.
2. Перевірити, чи людина реагує. М'яко потрусити за плечі й голосно запитати: «Ви в порядку? Ви мене чуєте?».
3. Якщо не реагує, перевірити, чи дихає нормально. Дивитися, слухати й відчувати (VOS, від португальського «ver, ouvir, sentir») рух грудної клітки та повітря біля рота. Рідкісне, шумне дихання, схоже на хропіння чи захлинання, не є нормальним диханням: це може бути ознакою зупинки серця. Цей крок не повинен тривати довго.
4. Якщо людина не дихає нормально, зателефонувати на 112 або попросити когось це зробити. Увімкнути гучний зв'язок. Також попросити АЗД, якщо він є на місці.
5. Покласти людину на спину на тверду поверхню й почати натискання на грудну клітку.
Як робити натискання
- Покласти основу однієї долоні на центр грудної клітки, другу руку покласти зверху, пальці переплести.
- Тримати руки прямими, вертикально над грудною кліткою.
- Натискати приблизно на 5 см, але не глибше за 6 см у дорослих, і давати грудній клітці повністю повернутися у вихідне положення.
- Тримати темп від 100 до 120 натискань на хвилину.
- Якомога менше переривати.
Це виснажлива робота. Коли людей більше, варто змінюватися кожні дві хвилини, а за потреби й частіше, з якомога коротшою паузою.
Вдихи
Хто вміє й хоче, чергує 30 натискань із 2 вдихами. Щоб зробити вдих, відкривають дихальні шляхи, затискають ніс, щільно охоплюють губами рот потерпілого й видихають, доки грудна клітка не підніметься, приблизно секунду. Існують кишенькові маски для захисту рятівника.
Хто не вміє, не хоче або не може робити вдихи, повинен робити лише натискання без перерви. Натискання без вдихів набагато краще, ніж нічого не робити.
До якого моменту
Продовжувати, доки:
- не прибуде допомога й не перебере випадок;
- людина не відреагує: розплющить очі, поворухнеться, почне дихати нормально;
- рятівник не виснажиться і не зможе продовжувати;
- АЗД не буде готовий до використання (про нього йдеться в наступному уроці).
Особливі ситуації
- Діти й немовлята. Послідовність відрізняється: зазвичай починають із п'яти вдихів, а натискання виконують технікою та на глибину, що відповідають розміру дитини чи немовляти. Тому ті, хто працює з дітьми, потребують окремого навчання.
- Страх зашкодити. Страх зламати ребро чи бути притягнутим до відповідальності не дає багатьом діяти. Ребра можуть зламатися, і це менш небезпечно, ніж не робити натискань тому, у кого зупинилося серце.
- Інфекція. Ризик захворіти внаслідок цієї дії дуже низький. Якщо є побоювання, роблять лише натискання.
Чим це не є
Цей урок не вчить робити СЛР. Щоб уміти, потрібен практичний курс. Курси СЛР мають обмежений строк дії, і їх слід повторювати.