Не вся шкода походить від нещасних випадків. Вимушені пози, повторювані рухи, важкі вантажі й постійний тиск також викликають хвороби. Цей урок про тіло й розум.
Опорно-рухові розлади
Опорно-рухові розлади, пов'язані з роботою, зачіпають м'язи, сухожилля, суглоби та хребет: біль у попереку, тендиніти, синдром зап'ясткового каналу, біль у шиї та плечах. Вони належать до найпоширеніших скарг тих, хто працює. Основні причини:
- підіймання чи перенесення важких вантажів;
- вимушені пози або пози, які довго утримують, стоячи чи сидячи;
- повторювані рухи;
- робота без перерв і в швидкому темпі.
Закон зобов'язує роботодавця пристосовувати роботу до людини: проєктування робочого місця, вибір обладнання й методів, послаблення одноманітної та повторюваної роботи (Lei n.º 102/2009, стаття 15, частина 2, літера g).
Ручне переміщення вантажів
Decreto-Lei n.º 330/93 (декрет-закон 330/93) визначає правила. Порядок такий: спершу уникати ручного переміщення (використовувати механічні засоби, як-от візки, палетні візки чи крани), потім зменшувати ризик та інформувати й навчати працівників. На практиці:
- оцінити вантаж перед підійманням: вага, форма, чи є за що вхопитися;
- підійти до вантажу, розставити ноги й зігнути коліна, тримаючи спину прямою;
- піднімати ногами, не скручуючи корпус; щоб змінити напрямок, переставляти ноги;
- тримати вантаж ближче до тіла;
- попросити допомоги або скористатися механічним засобом, коли вантаж важкий чи громіздкий;
- розчистити шлях перед перенесенням.
Робота з екраном
Decreto-Lei n.º 349/93 (декрет-закон 349/93) встановлює правила роботи з обладнанням з екраном. Поширені заходи:
- екран на рівні очей, на зручній відстані, без відблисків;
- регульований стілець із підтримкою попереку та ноги, що стоять на підлозі;
- клавіатура й миша розташовані так, щоб зап'ястки були прямими;
- перерви або зміна діяльності впродовж дня;
- увага до втоми очей і доступ до огляду зору, який роботодавець має забезпечити тим, хто постійно працює з екраном.
Психосоціальні ризики
Психосоціальні ризики походять від організації праці та стосунків на роботі. Вони можуть спричинити стрес, тривогу, депресію, безсоння та вигорання (burnout), а також фізичні хвороби. Приклади:
- перевантаження роботою, нереальні терміни, надмірний темп;
- брак автономії або ясності щодо того, чого від вас очікують;
- довгі години, мало відпочинку, тиск бути завжди на зв'язку;
- брак підтримки від керівників і колег;
- насильство, погрози, дискримінація та цькування (харасмент).
Закон зобов'язує роботодавця забезпечити, щоб психосоціальні чинники ризику не становили небезпеки для безпеки та здоров'я (Lei n.º 102/2009, стаття 15, частина 2, літера f). Código do Trabalho (стаття 29) забороняє цькування, тобто небажану поведінку, зокрема на дискримінаційній основі, метою чи наслідком якої є збентеження особи, приниження її гідності або створення залякувального, ворожого чи принизливого середовища. Загалом працівник має право на щоденний відпочинок щонайменше 11 годин поспіль між двома робочими періодами (стаття 214).
Що робити
- Поговорити з керівником, з представниками працівників з питань БГП або зі службою БГП про те, що спричиняє проблеми.
- Зберігати записи про епізоди насильства чи цькування й просити підтримки.
- Звернутися по медичну та психологічну допомогу й поговорити з лікарем з охорони праці.
- Скаргу можна подати до ACT.
- Поважати колег: не брати участі в приниженнях, навіть у формі жарту.