Один з уроків розслідувань тяжких випадків (serious case reviews) полягає в тому, що різні установи мали по частині картини й не ділилися нею. Правильний обмін інформацією може рятувати життя.
Дехто боїться, що закон про захист даних забороняє ділитися. Це не так.
Порада уряду
Міністерство освіти (Department for Education) публікує пораду щодо обміну інформацією для тих, хто працює з дітьми, молоддю, батьками й опікунами. Її оновили у 2024 році, а в Англії вона стала обов’язковою настановою (statutory guidance) у вересні 2026 року, коли набув чинності новий юридичний обов’язок для певних організацій обмінюватися інформацією про дітей (розділ 16LA закону Children Act 2004). Формулювання з часом змінюються, тому перевіряйте чинну версію на gov.uk. Основні меседжі такі:
- Закон про захист даних не є перешкодою для обміну інформацією. UK GDPR, Data Protection Act 2018 і право прав людини створюють рамки, що забезпечують належний обмін інформацією. Вони не забороняють обмін, потрібний для захисту дитини чи дорослого.
- Будьте відкритими та чесними. Поясніть людині, а за потреби й її родині, чим саме поділяться, чому і з ким, якщо тільки це не наражатиме людину чи інших на ризик.
- Радьтеся, якщо маєте сумніви. Поговоріть із відповідальною особою із safeguarding. Ви можете зробити це, не називаючи людини.
- Згода потрібна не завжди. Де можете, поважайте бажання людини. Ви все одно можете поділитися без згоди, якщо є вагома причина й це законно, наприклад для захисту дитини від шкоди.
- Ставте безпеку й добробут на перше місце. Спирайтеся в рішенні на безпеку й добробут людини та інших, кого це може стосуватися.
- Інформація має бути необхідною, пропорційною, доречною, достатньою, точною, своєчасною й захищеною. Діліться лише потрібним, з тими, кому потрібно, і безпечно.
- Фіксуйте своє рішення та його підстави, незалежно від того, діляться ви чи ні.
Ті самі ідеї стосуються дорослих. Для дорослих, здатних ухвалити рішення, їхні погляди й бажання мають більшу вагу. У всіх випадках запитайте відповідальну особу із safeguarding.
Хто вирішує?
У більшості місць роботи ви не вирішуєте, чи ділитися за межами організації. Ви передаєте занепокоєння відповідальній особі із safeguarding, яка вирішує, чим ділитися, з ким і на якій правовій підставі. Не чекайте на згоду, перш ніж повідомити відповідальну особу із safeguarding. Повідомлення їй відбувається всередині вашої організації.
Безпечне поводження з інформацією
- Діліться лише з тими, кому треба знати.
- Користуйтеся безпечними каналами, встановленими роботодавцем. Не надсилайте подробиць особистою поштою, SMS чи в застосунках для листування та соцмережах.
- Не говоріть про випадок там, де інші можуть почути, наприклад у коридорі, кафе чи потягу.
- Не публікуйте нічого, що могло б ідентифікувати дитину чи дорослого у вразливому становищі.
- Зберігайте записи під замком або під паролем. Не залишайте їх на екрані чи на столі.
- Не фотографуйте дітей чи дорослих у вразливому становищі на власний телефон, якщо політика вашої організації цього не дозволяє.
Конфіденційність — не таємниця
Обіцянку абсолютної конфіденційності не можна дати, якщо є занепокоєння щодо safeguarding. Будьте чесними з самого початку: «Якщо ти розкажеш мені щось, через що я хвилюватимусь за твою безпеку, мені доведеться розповісти тому, хто може допомогти.»
Звернення до поліції та рад
Якщо відповідальна особа із safeguarding, а в невідкладній ситуації ви, звертається до поліції чи ради, передавайте факти: хто, що, коли, де та власні слова людини. Не додавайте здогадів.
Ключові моменти
- UK GDPR і Data Protection Act 2018 не забороняють вам ділитися інформацією, щоб захистити когось.
- Діліться тим, що необхідне, пропорційне, доречне, точне, своєчасне й безпечне.
- Передавайте занепокоєння відповідальній особі із safeguarding. Вона вирішує щодо ширшого обміну.
- Будьте чесними щодо конфіденційності та фіксуйте рішення.