Розкриття (disclosure) — це коли дитина чи дорослий розповідає вам або показує, що їй завдають шкоди чи що вона в небезпеці. Це може бути пряма заява, натяк або малюнок. Це може статися в несподіваний момент, а людина може бути засмучена або здаватися спокійною.
Для цього часто потрібна мужність. Те, як ви відреагуєте, має значення. Вам не потрібно бути експертом. Потрібно бути спокійним, добрим і чесним.
Що робити
- Збережіть спокій. Намагайтеся не виказувати шоку чи огиди.
- Слухайте. Дайте людині говорити у власному темпі. Не перебивайте.
- Знайдіть безпечне, відокремлене місце, якщо можете, але не залишайте дитину чи дорослого самих і засмучених. Залишайтеся там, де вас бачать інші, якщо таке правило у вашій організації.
- Поставтеся серйозно. Скажіть щось на кшталт: «Дякую, що ти мені це розповідаєш. Я тобі вірю. Це не твоя вина.»
- Заспокойте людину, що вона вчинила правильно.
- Скажіть, що ви зробите далі: що маєте повідомити тому, чия робота — забезпечувати безпеку людей.
- Запишіть це якнайшвидше (див. нижче).
- Повідомте негайно призначену відповідальну особу із safeguarding згідно з політикою вашої організації.
Чого не робити
- Не обіцяйте зберегти це в таємниці. Ви не можете. Скажіть: «Я не можу пообіцяти, що це залишиться лише між нами, бо мушу переконатися, що ти в безпеці. Я розповім лише тим, кому треба знати.»
- Не розслідуйте. Не випитуйте подробиць, не шукайте доказів і не розмовляйте з людиною, яку звинувачують. Це роблять лише підготовлені фахівці, як-от поліція та соціальні працівники.
- Не ставте навідних запитань, як-от «Він завдав тобі болю?». Якщо потрібно, ставте лише відкриті запитання, наприклад «Можеш розповісти більше?»
- Не тисніть, вимагаючи подробиць, і не просіть людину знову і знову повторювати свою історію.
- Не критикуйте звинувачену людину. Та, з ким ви говорите, може бути їй небайдужою.
- Не давайте обіцянок, яких не зможете дотримати, як-от «Нічого не станеться».
- Не зволікайте до кінця зміни чи до моменту, поки не матимете «більше доказів».
- Не розповідайте колегам, батькам чи іншим особам, яким не треба знати.
Батьків або опікуна не слід повідомляти, якщо це може збільшити ризик для дитини. Це вирішує відповідальна особа із safeguarding. Не звертайтеся до родини самостійно.
Дорослі: поважайте їхні бажання, але не зберігайте це в таємниці
Доросла людина, здатна ухвалити рішення, може попросити вас нікому не розповідати. Поясніть, що ви повинні передати занепокоєння відповідальній особі із safeguarding. Вона врахує бажання людини. У деяких випадках інформацію можна передати без згоди, наприклад якщо під загрозою дитина чи інші люди, якщо вчинено тяжкий злочин або якщо людина не здатна ухвалити рішення. Вирішує відповідальна особа із safeguarding, а не ви.
Як записувати сказане
Складіть нотатку того ж дня, щойно це буде безпечно. Вкажіть:
- дату, час і місце;
- хто був присутній;
- власні слова людини в лапках, якомога точніше, як ви їх пам’ятаєте;
- що ви бачили, наприклад її поведінку та помічені сліди, без здогадів про причину;
- що ви сказали і що пообіцяли щодо подальших дій;
- ваше ім’я та час, коли ви писали, і кому ви це передали.
Розділяйте факти й думки. Не додавайте власних висновків і не фотографуйте травми людини, якщо організація цього не доручила.
Підпишіть і датуйте нотатку. Передайте її лише відповідальній особі із safeguarding і зберігайте так, як вимагає ваша організація.
Подбайте про себе
Почути розкриття може бути тяжко. Зверніться по підтримку до відповідальної особи із safeguarding чи керівника. Не обговорюйте це з друзями й у соцмережах.
Ключові моменти
- Слухайте, заспокоюйте, не обіцяйте таємниці, не розслідуйте.
- Записуйте власні слова людини.
- Повідомляйте негайно відповідальну особу із safeguarding.
- Якщо хтось у безпосередній небезпеці, телефонуйте 999.