Вам не потрібно доводити насильство. Ваше завдання — помітити, записати й повідомити. Одна ознака рідко щось доводить. Важливіші закономірність або зміна поведінки.
Чотири категорії насильства щодо дітей
Working Together to Safeguard Children і KCSIE використовують чотири категорії.
- Фізичне насильство: б’ють, трусять, обпікають, труять або навмисно завдають шкоди. Сюди ж належить вигадування чи викликання хвороби.
- Емоційне насильство: постійне емоційне жорстоке поводження, як-от безперервна критика, погрози, приниження чи змушування дитини почуватися нікчемною. Ураховується й те, що дитина бачить або чує жорстоке поводження з іншою людиною.
- Сексуальне насильство: примушування чи заманювання дитини до сексуальних дій, із насильством або без нього, зокрема дій без контакту, як-от показ зображень чи грумінг в інтернеті.
- Недогляд: постійне незадоволення базових потреб дитини: їжі, одягу, житла, медичної допомоги, нагляду й безпеки.
Можливі ознаки в дітей
- незрозумілі чи повторювані травми або травми в місцях, де діти зазвичай не травмуються;
- зміни настрою, замкненість, сильний страх чи агресія;
- погана гігієна, голод, одяг, непридатний для погоди;
- сексуальні знання чи поведінка, незвичні для віку дитини;
- страх іти додому чи страх перед певною людиною;
- пропуски школи чи регулярна відсутність, втечі з дому.
Пам’ятайте, що діти з інвалідністю можуть бути більш вразливими й проявляти ознаки по-іншому. Не вважайте, що зміна — це лише «частина їхнього стану».
Насильство між дітьми
Насильство може йти й від інших дітей. Воно охоплює цькування, фізичне насильство, сексуальне насильство й домагання, таємне фотографування під спідницею (upskirting) та поширення оголених зображень. Його ніколи не можна відкидати як «жарти» чи «просто дорослішання». Повідомляйте про нього так, як про будь-яке інше занепокоєння.
Домашнє насильство
Domestic Abuse Act 2021 визначає домашнє насильство як поведінку однієї особи щодо іншої, коли обом 16 років або більше і вони пов’язані особисто (партнери, колишні партнери, родичі). Воно охоплює фізичне чи сексуальне насильство, насильницьку або погрозливу поведінку, контролювальну чи примусову поведінку, економічне насильство та психологічне чи емоційне насильство.
Дитина, яка бачить, чує або відчуває наслідки домашнього насильства, за законом є жертвою сама по собі. Насильство «заради честі» й примусовий шлюб — форми насильства, на які поширюються процедури safeguarding.
Ознаки в дорослих можуть бути такими: страх перед партнером, партнер, який відповідає замість них, незрозумілі травми, відсутність доступу до грошей, відрізаність від друзів. Якщо вважаєте, що людина може бути в небезпеці просто зараз, телефонуйте 999.
Недогляд і нехтування собою в дорослих
Шукайте ознаки поганого догляду з боку інших, як-от голод, пролежні, брудний одяг, відсутні ліки чи опалення. Дивіться й на звички самої людини: не їсть, надмірно накопичує речі, живе в небезпечних умовах.
Ознаки — це не докази
- Синці можуть бути випадковими. Поведінка може мати інші причини.
- Не розпитуйте людину, щоб «з’ясувати», що сталося. Не розслідуйте.
- Повідомте про те, що бачили й чули, відповідальній особі із safeguarding і дайте вирішувати підготовленим людям.
- Якщо не впевнені, повідомте. Занепокоєння, яке виявилося марним, краще за занепокоєння, про яке так і не сказали.
Головне
- Діти: фізичне, емоційне, сексуальне насильство й недогляд.
- Домашнє насильство охоплює примусовий контроль і економічне насильство. Діти, які його бачать, теж жертви.
- Насильство між дітьми існує й ніколи не є «жартом».
- Помітьте, запишіть, повідомте. Не розслідуйте.