Захист дорослих працює інакше, ніж захист дітей. Дорослий має право робити власний вибір, навіть такий, який інші вважають нерозумним. Наше завдання — захищати його від насильства й недогляду, поважаючи це право.
Care Act 2014, розділ 42
Місцева влада повинна провести розслідування або доручити це комусь іншому, коли має обґрунтовані підстави підозрювати, що дорослий у її районі:
- має потреби в догляді й підтримці (незалежно від того, чи задовольняє їх влада);
- зазнає насильства чи недогляду або ризикує їх зазнати; і
- не може захистити себе від цього насильства чи недогляду через ці потреби.
Усі три умови мають виконуватися. Обов’язкові настанови (Care and Support Statutory Guidance, глава 14) пояснюють, що влада робить далі. Вони також кажуть, що про занепокоєння слід повідомляти незалежно від віку людини й обстановки, а чи застосовується обов’язок із розділу 42, вирішує влада.
Шість принципів
- Empowerment (розширення можливостей): людей підтримують і заохочують ухвалювати власні рішення та давати поінформовану згоду.
- Prevention (запобігання): краще діяти до того, як станеться шкода.
- Proportionality (пропорційність): найменш втручальна реакція, що відповідає ризику.
- Protection (захист): підтримка й представництво для тих, хто найбільше цього потребує.
- Partnership (партнерство): місцеві рішення завдяки службам, які працюють разом зі своїми громадами.
- Accountability (підзвітність): відкритість і чіткість щодо того, що робиться і чому.
Making Safeguarding Personal означає питати людину, якого результату вона хоче, і залучати її до процесу, а не робити щось з нею без її участі.
Види насильства й недогляду щодо дорослих
Care and Support Statutory Guidance, серед іншого, називає:
- фізичне, сексуальне й психологічне насильство;
- фінансове чи майнове насильство, як-от крадіжка, шахрайство, афери та тиск щодо заповітів чи майна;
- домашнє насильство, зокрема примусовий контроль (coercive control) і так зване насильство «заради честі»;
- сучасне рабство (modern slavery);
- дискримінаційне насильство;
- інституційне насильство, як-от погана практика догляду в будинку догляду чи лікарні;
- недогляд і бездіяльність;
- нехтування собою (self-neglect), що охоплює накопичення речей і відмову від базового догляду чи їжі.
Нехтування собою
Людина, яка нехтує своїм здоров’ям, житлом чи гігієною, може бути у вразливому становищі. Не засуджуйте. Повідомте про своє занепокоєння відповідальній особі із safeguarding. Доросла людина, здатна ухвалити рішення, може відмовитися від допомоги, але відповідальна особа все одно може звернутися по пораду, а місцева влада може долучитися.
Mental Capacity Act 2005
Закон має п’ять принципів:
- Виходьте з того, що людина здатна ухвалити рішення (має capacity), доки не доведено протилежного.
- Не кажіть, що людина не може вирішувати, доки не вичерпано всі практичні кроки, щоб допомогти їй вирішити.
- Людина не втрачає здатності ухвалювати рішення лише тому, що ухвалює нерозумне рішення.
- Усе, що робиться для людини, не здатної ухвалити рішення, має бути в її найкращих інтересах (best interests).
- Обирайте найменш обмежувальний для її прав і свободи варіант.
Здатність (capacity) ухвалити рішення стосується конкретного рішення й конкретного часу. Людина може вирішити, що їсти, але не те, як розпоряджатися великою сумою грошей. Персонал самостійно не оцінює здатність ухвалювати серйозні рішення. Повідомте відповідальну особу із safeguarding, якщо сумніваєтеся, що людина може зрозуміти чи зважити вибір.
Safeguarding Adults Boards і огляди
У кожному районі місцевої влади є Safeguarding Adults Board (SAB), тобто місцева рада із захисту дорослих (розділ 43). Вона повинна організувати Safeguarding Adults Review (SAR), тобто огляд випадку (розділ 44), у деяких випадках, коли дорослий із потребами в догляді помирає чи зазнає тяжкої шкоди й підозрюється насильство чи недогляд. Персонал можуть попросити допомогти з оглядом. Огляди існують для навчання, а не для пошуку винних.
Головне
- Розділ 42 застосовується до дорослих із потребами в догляді й підтримці, які через них не можуть захистити себе.
- Дотримуйтеся шести принципів і питайте людину, чого вона хоче.
- Виходьте з того, що людина здатна ухвалити рішення. Нерозумний вибір не доводить протилежного.
- Нехтування собою — питання safeguarding. Повідомляйте про нього.