Закон визначає, як потрібно надавати інформацію про алергени. Правила для фасованих продуктів і для тих, що подаються нефасованими (наприклад, у барі чи ресторані), різні.
Фасовані продукти
Регламент (ЄС) 1169/2011 вимагає, щоб список інгредієнтів виділяв алергени іншим шрифтом, наприклад напівжирним. Якщо списку інгредієнтів немає, з'являється слово «містить» і назва алергену. Ці правила стосуються продуктів, які ви купуєте, а потім подаєте чи перепродуєте, тож читання етикетки — частина вашої роботи.
Нефасовані продукти
В Іспанії Real Decreto 126/2015 (королівський указ, що регулює інформацію про нефасовані продукти) регулює інформування про продукти, що пропонуються нефасованими для продажу кінцевому споживачеві та колективам, а також про продукти, які роздрібні торговці фасують на прохання покупця. Сюди належать ресторани, бари, кафе, їдальні, пекарні, м'ясні та рибні крамниці.
Основні положення:
- Потрібно інформувати про речовини, що спричиняють алергію та непереносимість, наявні в продукті (14 груп із додатка II).
- Інформація має бути доступною й легкодоступною, чіткою та розбірливою (стаття 6).
- Загальне правило — письмова форма: на етикетках, прикріплених до продукту, або на табличках, розміщених на продукті чи поруч із ним.
- Для алергенів дозволені й інші належні засоби, як-от меню чи електронний носій, за умови що клієнт може ознайомитися з ними до завершення покупки і без додаткової плати.
- Інформацію можна надавати усно лише тоді, коли виконано всі ці умови (стаття 6.5): персонал надає її на прохання клієнта й до завершення покупки; інформація є в письмовому чи електронному вигляді в закладі, під рукою в персоналу, інспекції та клієнтів, щоб відповідь базувалася на достовірних даних, а не на пам'яті; а в зоні продажу є добре помітна й розбірлива табличка, яка вказує, де є ця інформація або що її можна попросити в персоналу.
- Така табличка не потрібна, якщо інформація вже є на етикетках чи табличках біля продукту.
- У закладах, які подають страви, спеціально пристосовані для людей з алергією чи непереносимістю, цю табличку теж не вимагають, але інформація має бути доступною й надаватися на прохання клієнта чи інспекції.
Деякі подробиці, як-от точний формат таблички, можуть різнитися залежно від настанов вашої автономної спільноти. Ваш заклад має застосовувати власну процедуру.
Практичні правила
- Найкраще — письмова інформація (меню, картка алергенів, QR-код). Усна відповідь без жодного письмового підґрунтя не відповідає королівському указу.
- Інформація має бути актуальною: якщо змінюється рецепт чи постачальник, змінюється й картка.
- Вона має бути доступною до покупки чи замовлення.
- Якщо клієнт просить інформацію, якої немає в меню, ваша відповідь має ґрунтуватися на картці, а не на пам'яті.
- Продукти «на вагу», кейтеринг та їдальні теж мають інформувати.
- У дистанційному продажу (замовлення телефоном, через сайт чи застосунок) усю обов'язкову інформацію потрібно мати й у момент доставки (стаття 9).
Продукти «без»
Фрази на кшталт «без глютену» чи «без лактози» можна використовувати лише тоді, коли це справді можна гарантувати. «Придатне для людей із целіакією» — серйозна обіцянка: якщо ви не можете гарантувати відсутність перехресного контакту, не обіцяйте цього.
Що буде, якщо не дотримуватися
Невиконання обов'язків щодо інформування про харчові продукти може бути порушенням у сфері безпеки харчових продуктів і захисту споживачів та тягнути санкції. Важливіше інше: це може наражати клієнта на небезпеку.
Головне
- У фасованих продуктах алерген виділяється в списку інгредієнтів.
- У нефасованих продуктах Real Decreto 126/2015 вимагає інформувати про алергени письмово або усно за певних умов.
- Усна інформація має спиратися на письмову інформацію в закладі.
- Не обіцяйте «без» чогось, якщо не можете цього гарантувати.