На роботі люди мають право на рівне ставлення під час найму, в оплаті праці, робочому часі, навчанні й просуванні. Цей урок пояснює основні поняття та закони, які це захищають.
Звідки походить це право
- Конституція (стаття 14) забороняє дискримінацію за народженням, расою, статтю, релігією, поглядами чи будь-якою іншою особистою або соціальною ознакою чи обставиною.
- Ley Orgánica 3/2007 про фактичну рівність жінок і чоловіків («закон про рівність») розвиває це право на роботі.
- Estatuto de los Trabajadores (Статут працівників) визнає право не зазнавати дискримінації у сфері зайнятості (стаття 4.2.c) і оголошує нікчемними рішення роботодавця, що дискримінують (стаття 17.1).
- Ley 15/2022, комплексний закон про рівне ставлення й недискримінацію, поширює захист на значно більше підстав: расове чи етнічне походження, релігію чи переконання, інвалідність, вік, сексуальну орієнтацію чи ідентичність, гендерне самовираження, хворобу чи стан здоров'я, соціально-економічне становище та інші.
Пряма й непряма дискримінація
- Пряма дискримінація: до людини ставляться гірше, ніж до іншої в подібній ситуації, через захищену ознаку. Приклад: не взяти жінку на роботу через побоювання, що вона завагітніє.
- Непряма дискримінація: на перший погляд нейтральне правило чи практика ставить групу в гірше становище без об'єктивного виправдання. Приклад: вимагати мінімальний зріст, який не потрібен для посади й відсіює більшість жінок.
Закон про рівність також вважає дискримінацією за ознакою статі:
- Будь-яке несприятливе ставлення до жінки, пов'язане з вагітністю чи материнством (стаття 8).
- Сексуальні домагання та домагання за ознакою статі (стаття 7).
- Будь-яке переслідування того, хто скаржиться, повідомляє про порушення чи подає позов, щоб дотримувалася рівність (стаття 9). Це називається гарантією захисту від переслідування за скаргу (garantía de indemnidad).
Які сфери охоплює
Рівність діє протягом усього циклу зайнятості:
- Доступ до роботи: оголошення, співбесіди й добірні випробування.
- Професійна класифікація, оплата праці та доплати.
- Навчання, просування й підвищення.
- Умови праці: зміни, графіки, відпустки.
- Припинення договору, зокрема звільнення.
В оголошенні про роботу не можна вимагати певної статі, віку чи «приємного вигляду», якщо цього справді не виправдовує посада.
Різниця, яка дозволена
Не кожна різниця в ставленні є дискримінацією. Вона може бути законною, коли є об'єктивна, розумна й пропорційна причина, не пов'язана із захищеною ознакою. Наприклад, платити більше за кваліфікацію, якої вимагає посада, або за стаж, який визнає колективна угода.
Законними є й позитивні дії (стаття 11 закону про рівність): тимчасові заходи для усунення реальної нерівності, якщо вони розумні й пропорційні. Приклад, який часто зазначають у колективній угоді, — за рівних заслуг надавати перевагу статі, що менше представлена на посаді.
Що стається з дискримінаційним рішенням
- Воно нікчемне: не має наслідків (Estatuto de los Trabajadores, стаття 17.1).
- Звільнення, що порушує основні права або є переслідуванням, нікчемне (Estatuto de los Trabajadores, стаття 55.5): роботодавець мусить поновити людину на роботі та виплатити зарплату, якої вона не отримала (стаття 55.6), і може бути зобов'язаний ще й відшкодувати завдану шкоду.
- Роботодавця може покарати Інспекція праці (закон про порушення й санкції у соціальній сфері, LISOS).
- Тягар доказування: якщо постраждала особа наводить ознаки дискримінації, то роботодавець мусить довести, що дискримінації не було й що його рішення було пропорційним (стаття 13 закону про рівність).
Що можете зробити ви
- Якщо вважаєте, що до вас ставляться гірше через захищену ознаку, запишіть, що сталося, коли і хто був присутній.
- Поговоріть із представниками працівників, з відділом кадрів або з особою, призначеною у вашій компанії.
- Ви можете звернутися до Інспекції праці або до суду з трудових справ (juzgado de lo social). Як це зробити, пояснює один з наступних уроків.
Пам'ятайте: ніхто не може переслідувати вас за те, що ви домагаєтеся свого права на рівність.