Те, що написано на етикетці продукту, і те, що ви знаєте про його складники, може врятувати життя клієнтові з алергією. Цей урок — стислий огляд. Якщо ви працюєте з їжею, яку подають відвідувачам, курс про харчові алергени на цьому сайті розглядає це докладніше.
Інформація на фасованих продуктах
Регламент (ЄС) № 1169/2011 про надання споживачам інформації про харчові продукти вимагає, щоб на упаковці були, серед іншого:
- назва продукту;
- перелік складників з виділеними алергенами (наприклад, жирним шрифтом);
- чиста кількість;
- термін придатності або дата мінімального терміну придатності;
- умови зберігання та використання;
- назва й адреса відповідальної компанії;
- інформація про харчову цінність.
Крім маркування, для простежуваності варто зберігати номер партії продукту.
Дати «вжити до» і «найкраще до»
- «Термін придатності» або «Вжити до…»: ставлять на дуже швидкопсувні продукти. Після цієї дати продукт небезпечний. Його не продають і не використовують.
- «Найкраще до…»: вказує, до якої дати продукт зберігає якість. Після цієї дати він може бути безпечним, але вже не в найкращому стані.
14 алергенів, декларування яких обов'язкове
Додаток II до Регламенту (ЄС) 1169/2011 перелічує речовини, що викликають алергії чи непереносимість. Це 14 груп:
- зернові, що містять глютен: пшениця (зокрема спельта й камут), жито, ячмінь, овес та їхні гібридні різновиди;
- ракоподібні;
- яйця;
- риба;
- арахіс;
- соя;
- молоко (включно з лактозою);
- горіхи (мигдаль, ліщина, волоські горіхи, кешʼю, фісташки…);
- селера;
- гірчиця;
- насіння кунжуту;
- діоксид сірки та сульфіти (понад 10 мг/кг або 10 мг/л);
- люпин;
- молюски.
Нефасовані продукти: бари, ресторани та магазини
Для продуктів, які продають чи подають нефасованими, Real Decreto 126/2015 (королівський декрет, акт уряду Іспанії) вимагає повідомляти про алергени, які вони містять. Загальне правило — надавати інформацію письмово, на етикетках чи табличках біля продукту; допускаються й інші засоби, як-от меню, якщо клієнт може ознайомитися з ними до завершення покупки й без додаткової плати. Інформацію можна надавати усно лише за трьох умов: персонал надає її на прохання клієнта й до завершення покупки; інформація є письмово або в електронному форматі в закладі, доступна персоналу, інспекції та клієнтам; а помітна табличка вказує, де її можна переглянути або що можна запитати в персоналу.
Що робити вам
- Знайте алергени страв, які подаєте чи продаєте.
- Ніколи не вгадуйте. Якщо клієнт питає, а ви не знаєте, зверніться до картки продукту чи керівника. Неправильна відповідь може викликати тяжку реакцію.
- Уникайте перехресного контакту (знаряддя, олія для смаження, дошки, поверхні).
- Читайте етикетки щоразу, коли приймаєте продукт: склад може змінитися.
- Якщо в клієнта тяжка реакція (утруднене дихання, набряк обличчя чи язика, запаморочення), негайно телефонуйте на 112.
Простежуваність і відкликання
Якщо продукт виявиться небезпечним, компанія має мати змогу відкликати його й попередити. Тому зберігають накладні та номери партій. Якщо маєте сумніви щодо продукту, ізолюйте його, позначте та повідомте.
Головне
- Етикетка показує алергени, виділені в переліку складників.
- Існує 14 груп алергенів, декларування яких обов'язкове.
- Для нефасованих продуктів Real Decreto 126/2015 вимагає інформації про алергени письмово або, за певних умов, усно.
- За сумніву щодо алергенів ніколи не вгадуйте.