Основні правила щодо інформації про алергени містяться в Регламенті (ЄС) № 1169/2011, тобто Регламенті про надання споживачам інформації про харчові продукти. У Великій Британії (Англія, Уельс і Шотландія) його збережено як assimilated law (до кінця 2023 року його називали retained EU law, тобто збереженим правом ЄС). У Північній Ірландії продовжує діяти харчове право ЄС згідно з Windsor Framework (Віндзорською рамковою угодою). У кожній частині країни є власні Food Information Regulations 2014, які визначають, як ці правила застосовують на практиці:
- Англія: Food Information Regulations 2014
- Уельс: Food Information (Wales) Regulations 2014
- Шотландія: Food Information (Scotland) Regulations 2014
- Північна Ірландія: Food Information Regulations (Northern Ireland) 2014
Відтоді правила змінювали, зокрема зміни, що почали діяти 1 жовтня 2021 року для їжі, запакованої для прямого продажу (про них ідеться в наступному уроці).
Два типи їжі
Закон по-різному ставиться до їжі залежно від способу продажу.
- Запакована їжа фасується до того, як клієнт її обирає, наприклад чипси чи пачка печива. На ній має бути етикетка з повним переліком інгредієнтів, де алергени виділено (наприклад, жирним шрифтом).
- Незапакована (розсипна) їжа продається без упаковки або пакується на прохання клієнта. Приклади: страви в ресторанах і кафе, їжа на винос, прилавки пекарень і гастрономів, страви в їдальнях і їжа в пабах.
Правило для незапакованої їжі
Для незапакованої їжі підприємство мусить повідомляти про наявність будь-якого з 14 алергенів, використаних як інгредієнти (або допоміжні засоби переробки). Інформація має бути точною, легкодоступною й зрозумілою. Її можна надавати:
- письмово, наприклад у меню, таблиці чи на дошці; або
- через персонал, якщо чітка табличка, примітка в меню чи етикетка повідомляє клієнтам, що вони можуть попросити її в персоналу. Тоді персоналу потрібен точний запис, який можна перевірити, щоб відповіді завжди були однаковими й правильними.
Настанови FSA щодо найкращої практики радять письмову інформацію, підкріплену розмовою (урок 7).
Замовлення телефоном, онлайн чи з доставкою
Коли їжу продають дистанційно, клієнт повинен мати змогу отримати інформацію про алергени:
- до завершення покупки і
- під час доставки їжі.
Інформація має бути безкоштовною для клієнта. У разі доставки її зазвичай кладуть разом з їжею, наприклад у вигляді наклейки, листівки чи накладної.
Обов’язок лежить на підприємстві
Закон покладає обов’язок на оператора ринку харчових продуктів. Підприємство не може уникнути його, кажучи «запитайте кухаря», якщо в кухаря немає надійного запису. Персонал теж не може вгадувати. Неправильна чи відсутня відповідь може бути правопорушенням.
Контроль за дотриманням
- Працівники місцевої влади (санітарні інспектори або інспектори торгових стандартів) перевіряють інформацію про алергени та процедури.
- Якщо підприємство не виконує вимог, вони можуть дати пораду, видати improvement notice (офіційний припис усунути порушення в установлений строк) або порушити кримінальну справу.
- Технічні настанови FSA кажуть, що невиконання вимог щодо алергенів, викладених у Food Information Regulations, є кримінальним правопорушенням. Підприємство можуть притягти до відповідальності, а суд magistrates’ court може накласти потенційно необмежений штраф.
- Якщо клієнт постраждав, можуть застосовуватися й інші закони, зокрема про охорону праці та загальну безпечність харчових продуктів, а в разі смерті — серйозніші звинувачення.
Головне
- FIC (Регламент 1169/2011) називає 14 алергенів, а Food Information Regulations 2014 кожної частини країни забезпечують його виконання.
- Незапакована їжа: інформація про алергени письмово або через персонал, із табличкою, що запрошує клієнтів питати.
- Дистанційний продаж: інформація до замовлення і під час доставки.
- Обов’язок лежить на підприємстві; неправильна чи відсутня інформація може призвести до переслідування й необмеженого штрафу.